Соціолінгвістика, попри відносно молодий вік, є пріоритетним напрямом науково-пошукової діяльності мовознавців України. Наукове зацікавлення питаннями соціолінгвістики посилюється й у зв’язку з активним входженням ідеї нової мовознавчої парадигми в навчальні плани філологічних факультетів ВНЗ України. Активну участь у пропагуванні розвитку потрібних для суспільства соціолінгвістичних студій у 2010 році взяв Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, ставши базовим вищим навчальним закладом для проведення ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт із соціолінгвістики.
Перейнявши естафету свідомого культивування рідної мови, об’єктивних наукових досліджень неодновимірного зв’язку між мовою і суспільством від Львівського національного університету імені Івана Франка, де вперше відбувалися зустрічі молодих дослідників і видатних науковців у межах конкурсу робіт із соціолінгвістики, викладачі Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов 10 – 11 березня 2010 року організували і провели наукову конференцію учасників II туру Всеукраїнського конкурсу студентських досліджень із соціолінгвістики (I тур відбувався в університетах учасників). Продовження
Архів категорії: 2010 рік
Поезії
Від редакції
Уже традиційною є поетична сторінка в “Каменярі”. З’ясувалося, що небайдужих до поетичного слова чимало. Про це свідчать поезії на шпальтах нашої газети.
Хтось друкує свої вірші вперше, а хтось із нетерпінням та хвилюванням чекає чергового номера видання, щоб укотре побачити там свої творіння. Проте для кожного “Каменяр” – своєрідний “майданчик”, де можна публічно заявити про себе, винести на розгляд читача свої тексти.
Цікаво те, що вже навіть сформувалася аудиторія постійних читачів університетської поезії.
Редакція “Каменяра” й надалі друкуватиме поетичні добірки студентів, аспірантів та викладачів Університету і запрошує до співпраці прихильників поетичного слова.
Також започатковуємо новий цикл публікацій студентів – літературні есе, щоб повніше і якісніше висвітлювати той творчий процес, що зветься “Пробою молодого пера”.
В.о. редактора
Олександр Лавринович
Проза
Марта Барнич,
студентка 2 курсу факультету журналістики.
Було все ірреально
Доброго ранку. Хоча отой гидотний день не віщував нічого доброго. Ще вчора я засинала з безпредметною тривогою у стомленому тілі. Серце спершу істерично перегнало всю мою кров до голови, так що чоло палало, ноги леденіли. Коли воно зробило навпаки, стало гірше.
Лежу безпосередньо мозком на подушці. У кволих імпульсах здезорієнтованої, колись центральної, нервової системи ще кліпають очима недобиті рештки належності до світу цього. Бо без вагань погодилася зі собою, що люди ж так не сплять, що це все почуття на грані дико бавляться зі мною. Так. Як Орли-орденоносці племені ацтеків кидають у небо тепле-щойно-вирізане-серце жертв небесному світилу. Don’t worry…
Рожевувато-сіра тканина, звивиста поверхня, ніби все заповнено водою. Продовження
Ректор зустрівся з представниками студентського самоврядування
2 червня відбулася зустріч Ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Івана Вакарчука з представниками студентського самоврядування Університету.
У вступному слові Ректор наголосив, що всі питання, які стосуються студентського життя, потрібно обговорити й вирішити. Іван Олександрович зазначив: “Наша співпраця має ґрунтуватися на довірі, відвертості, прозорості”. Далі Ректор запропонував перейти до обговорення проблем і внесення пропозицій у невимушеній атмосфері. Розпочали з найактуальніших для студентів питань, які здебільшого пов’язані з організацією навчального процесу. Студенти внесли кілька пропозицій, зокрема – облаштувати лавками коридори головного корпусу Університету, розширити мережу WI-FI в університетських приміщеннях і вдосконалити інтернет-мережу в гуртожитках. Спудеї поцікавилися в Ректора як в екс-міністра освіти і науки України, чи існує студентська рада на державному рівні, який стан і головні проблеми сучасних студентських урядів. Продовження
Ніхто не зрозуміє студента краще, ніж студент
Віднедавна дедалі більше чуємо розмов про студентське самоврядування. Начебто й давно воно існує, але чимало молоді досі не знає про особливості діяльності цієї організації. Список запитань на цю тему – чималий. Відповісти на них ми попросили голову Студентського уряду Львівського національного університету імені Івана Франка, студента 3 курсу факультету міжнародних відносин Арсена Грабчука.
– Коли створено студентське самоврядування у Львівському національному університеті імені Івана Франка та які основні напрями його діяльності?
– У нашому Університеті студентське самоврядування діє вже 6 років. Мене обрали головою в жовтні минулого року. Основний напрям діяльності організації – налагодження співпраці між студентами й адміністрацією, що є найважливішим і найпотрібнішим для студентів. Продовження
Свято Матері на географічному факультеті
Наше життя починається з Матері – найріднішої, найближчої нам людини. Кожне її слово, мудрі поради і добрі справи – книга життя, з якої вирушаємо в дорогу. Скільки безсонних ночей провела вона над вашими ліжками, коли ви були маленькими. Скільки сил віддала, коли ви підростали! Подумайте, як багато зробила для вас ваша Мати! Адже Мама готова пожертвувати всім, аби її донці чи синові було добре.
Традиція святкувати День матері сягає початку XX століття у США. До 1939 року відзначала його й українська громадськість, і в 1990 році давню традицію відновлено. Нині День матері святкують у 52 країнах світу.
На початку травня Свято матері відбулося на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Участь узяли учні львівських шкіл, студенти 2-го, 3-го та 4-го курсів географічного факультету, викладачі та співробітники факультету, батьки учнів і студентів.
У святковому дійстві возвеличували Матерів. Рідну Маму, яка нас виховала, виплекала, мов цінний скарб. Продовження
Опитування студентів
Щоб дізнатися, чого очікують від студентського самоврядування студенти факультетів, на яких ще не завершено впровадження всіх принципів діяльності організації, ми провели невеличке опитування на географічному, філологічному факультетах і на факультеті прикладної математики та інформатики. 80% опитаних дали позитивну відповідь на запитання “Чи є важливим для Вас студентське самоврядування?”. Цікаво, що студенти першого, другого і частково третього курсів краще ознайомлені з роботою цієї організації, ніж четвертого й п’ятого. Однак усі студенти покладають величезні надії на майбутню активну діяльність Студентського уряду. Побажання були найрізноманітніші, зокрема такі: “сприяти тому, щоб думку студентів поважали”, “проводити цікаві акції, культурні заходи”, “сприяти самовираженню студентів”, “краще інформувати студентів про свою діяльність”, “займатися також корисною роботою, наприклад, зібрати студентів і посадити квіти на клумбі, або прибрати територію, скажімо, біля гуртожитків”, “більше займатися волонтерством і доброчинністю”. Продовження
Як я збиралася в Америку
Така далека і завдяки Голівуду просто казкова країна. Саме туди я невдовзі полечу! І впевнена, що перша думка після цих моїх слів у всіх – “Вона їде за програмою Work and Travel”! На такі закиди задоволено відповідаю: “А от і не вгадали!”. Я знайшла набагато кращу програму! Як кажуть, хто шукає, той знайде! Але тепер про все по черзі.
Чому всі так прагнуть у ті США?! Та тому що, по-перше, хочуть навчитися добре говорити англійською, що нині дуже важливо, по-друге – побачити світ, а точніше – велику його частину, і чимало інших причин. А мій знайомий, який уже 15 років живе у США, сказав: “Ти мусиш це побачити!” – і пояснив, що насправді там усе зовсім інакше, ніж у фільмах.
Я почала пошуки. Звісно, спершу мене зацікавила програма Work and Travel. Як “порядний” журналіст, зібрала всю інформацію про неї. От що з’ясувалося: сама програма коштує 800–900$ (один мій друг аж 1200$ заплатив), квитки – приблизно 800$, і з собою треба взяти на проживання і харчування, разом – до 3000 доларів; майже всі колишні учасники сказали, що цього майже ніколи не відпрацьовуєш, проте деколи людям щастить; часто бувають проблеми з роботою і роботодавцями, і це ще не все. Продовження
Міжнародна міждисциплінарна конференція “Людина та її ідентичність у добу глобалізації”
29–30 червня відбулася Міжнародна міждисциплінарна конференція “Людина та її ідентичність у добу глобалізації”. Конференція – друга частина дослідницького проекту “Трансформація парадигм мислення та концепцій знання під впливом сучасних викликів у загальній, соціальній, практичній та прикладній філософії”.
Мета зустрічі – зосередити увагу на становищі людини та її ідентичності в руслі особливостей парадигматичних змін, що відбуваються в умовах сучасного розвитку інформаційних технологій, інтенсивного глобального зв’язку та безпрецедентного культурного взаємопроникнення.
Організатори:
кафедра філософії Львівського національного університету імені Івана Франка;
Український католицький університет;
Рада з дослідження цінностей та філософії (Вашингтон, США);
Світова рада наукових товариств імені Т. Шевченка;
Інститут соціогуманітарних проблем людини ЗНЦ НАН України.
Відкрито лабораторію інформаційних технологій
9 червня в аудиторії 118-а у головному корпусі Університету відбулося відкриття лабораторії інформаційних технологій факультету прикладної математики та інформатики, у якій працюватиме Центр перекваліфікації державних службовців у сфері інформаційних технологій за підтримки проекту TEMPUS Європейської комісії освіти і культури.
У відкритті взяли участь координатор проекту TEMPUS в Україні Сергій Чернишенко, декан факультету прикладної математики та інформатики Ярема Савула, викладачі факультету та заступник начальника Управління економіки Львівської міської ради Вікторія Довжик. Згодом до лабораторії завітали Ректор Університету Іван Вакарчук і директор Інституту післядипломної освіти Університету Юрій Занько.
З вітальним словом виступив Сергій Чернишенко. Він висловив сподівання, що держслужбовці, які навчатимуться в Центрі перекваліфікації державних службовців у сфері інформаційних технологій, будуть задоволені, адже Лабораторію інформаційних технологій оснащено новою необхідною комп’ютерною технікою. Продовження