У нашому Університеті відбулося святкування 66-ї річниці створення УПА.
У рамках заходів 14 жовтня в Актовій залі Університету Центр культури та дозвілля організував святковий концерт за підтримки Львівської міської ради, профспілкового комітету викладачів і співробітників ЛНУ ім. Івана Франка, Благодійного фонду “Соборність”, Центру досліджень визвольного руху та комерційного центру “Львів”.
З 15 по 28 жовтня у кіноконцертному залі Центру культури і дозвілля демонстрували фільми про УПА. Першого дня відбулася прем’єра документального фільму “УПА. Тактика боротьби”. Під час кіносеансів студенти та всі охочі мали змогу переглянути кінострічки “Вишневі ночі”, “Нескорений”, “Залізна сотня”, “Карпатське золото”, “Жорстокі світанки”, “Далекий постріл”, “Страчені світанки”, “Останній бункер”.
16 жовтня у Центрі культури і дозвілля студенти філологічного факультету зіграли спектакль за мотивами роману Марії Матіос “Солодка Даруся”. Продовження →

ХХ сторіччя у контексті світової історії залишиться як одна з найжорстокіших і найтрагічніших епох. Події минулого століття – суцільний злочин проти людства і людяності: діяльність комуністичного і фашистського режимів, дві світові і величезна кількість менш глобальних воєн, масові винищення представників вірменського, єврейського та інших народів, постійне протистояння в період гонки озброєнь і “холодної війни”, загроза екологічної катастрофи тощо.
Жахливим злочином проти людяності було масове винищення української культурної і політичної еліти та голодомори 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років.
Cучасна українська наукова, суспільна та політична громадськість голодомор 1932–1933 років називає не просто трагедією, а етноцидом, плановим винищенням української нації. Адже терор голодом заподіяв смерть мільйонам українських хліборобів.
Чи хтось іще сумнівається в тому, що голодомор 1932–1933 років був чітко спланованим злочином? “Та вже те жахіття, – читаємо у виступі Б. Продовження →

У жовтні 2008 р. відзначила 400-річчя Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка – одна із найдавніших бібліотек України і таки найдавніша серед книгозбірень вищих навчальних закладів.
Бібліотеку засновано 1608 р. як навчальну книгозбірню школи при Єзуїтському колегіумі. Принципи її організації було викладено у навчальному статуті “Ratio Studiorum” – головному документі школи, а з 1661 р. – Львівського університету. Окрім окреслення програмних цілей і завдань навчального закладу, зорієнтованого на виховання політичної та інтелектуальної еліти, статут містив приписи та рекомендації для їх досягнення, серед яких найголовнішою була відповідна книгозбірня. Провінціал ордену був зобов’язаний дбати про відповідне матеріальне забезпечення шкільної бібліотеки – з прибутків колегіуму на її утримання та комплектування виділяли кошти, які не могли використати з іншою метою. Продовження →

15 – 17 жовтня у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція “Бібліотека як соціокультурний феномен: історія та сучасність”, приурочена 400-річчю бібліотеки.

Урочиста академія

Відкриття конференції розпочалося Урочистою академією в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка.
Директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка доцент Василь Кметь виголосив доповідь “Наукова бібліотека Львівського університету в парадигмі часу”, проілюстровану слайд-шоу з фотографіями давньої та сучасної бібліотеки.
Із вітальним словом виступили: в. о. ректора Львівського національного університету імені Івана Франка професор Василь Височанський, голова Львівської обласної державної адміністрації Микола Кміть, голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник, заступник міського голови Львова з питань гуманітарної політики Василь Косів, ректор Київської православної богословської академії і семінарії УПЦ КП, кандидат богослов’я, архієпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій (Рудюк), керівники та представники науково-дослідних інститутів і наукових бібліотек України та зарубіжжя. Продовження →

Перший день урочистостей з нагоди 400-річчя Наукової бібліотеки Університету завершився концертом класичної музики у виконанні Камерного оркестру Університету під керівництвом заслуженого діяча культури і мистецтв Романни Бурко. Присутні мали нагоду поринути у гармонійний світ шедеврів Миколая Дилецького, Антоніо Вівальді, Генрі Перселла, Мирослава Скорика. Студенти акторського відділення факультету культури та мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка (Ольга Підгорецька, Дарина Дичковська, Ярослав Василик, Ірина Синишин, Юлія Підкаура, Олег Москаленко) декламували вірші про книги та бібліотеку Павла Русина, Даміана Наливайка, Климентія Зиновіїва, митрополита Стефана (Яворського), а також поезії із Загоровського збірника.
Концерт виявився дійством надзвичайним і мало не містичним – поєднання книги, поетичного слова з відповідної епохи та вражаючого музичного виконання на якийсь час змусили присутніх відчути те, над чим так рідко дає змогу замислитися круговерть життя, – подих часу. Продовження →

400 років – дата більш ніж вагома, тому і святкування було гідним. Презентації, літературні вечори, наукові конференції та інші заходи з нагоди річниці вражали контрастністю. Тому кожен, хто не залишився байдужим і завітав на свято, неодмінно знайшов щось цікаве та корисне особисто для себе. А нудьгувати не доводилося. Зокрема, 16 жовтня у головному читальному залі бібліотеки відбулася презентація проекту М. Жарких “Електронні видання “Мисленого древа” для науки та освіти”. “Мислене древо” існує вже понад 9 років і зараз є чимось на кшталт своєрідної бази даних з незліченною кількістю інформації гуманітарного спрямування. Діяльність групи “Мисленого древа” спрямована сприяти розвитку гуманітарної науки та освіти в Україні через запровадження досягнень у галузі комп’ютерних технологій. Доробок “Мисленого древа” доступний на компакт-дисках. Диски містять, окрім основної інформації, повний каталог зібрань цього проекту, авторські тексти та їх варіанти, фотогалерею та біографічні відомості, довідкові матеріали, а також програму інсталяції “Мисленого древа”. Продовження →

Третій день роботи Конференції (17 жовтня) розпочався із презентації Відкритого гуманітарного архіву “Антропос” Центру гуманітарних досліджень та Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка “Від сховища знань до віртуального простору: відкритий електронний архів – для університетської бібліотеки”. Із проектом присутніх ознайомили: директор центру доцент Олена Галета, співробітники центру Євген Гулевич, Зоряна Рибчинська та Наталя Бабалик. Цей електронний галузевий архів згромаджує, систематизує та залучає в активний обіг матеріали українських учених і доробок дослідницьких інституцій, долаючи обмеження тиражів, наукових сере­до­вищ і академічного спілкування. Архів містить різнотипні матеріали і пропонує широкі можливості для їх опрацювання та використання: каталогізацію та бібліографічний опис, пошук за окремими гаслами (ключовими словами), можливість рецензування матеріалів і редагування метаданих, пошук у межах архіву, окремих розділів та збірок, докладну статистику, вибіркові розсилки та ін. Продовження →

У рамках завершальних заходів відзначення 400-річчя Наукової бібліотеки відбулася презентація комплексної системи автоматизації бібліотечних процесів АБІС “ГАЛС” у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка. Цю систему автоматизації бібліотечних процесів, яка є надбанням Наукової бібліотеки, створив “Центр нових інформаційних технологій”.
У 1998 р. Наукова бібліотека отримала ґрант від Міжнародного фонду “Відродження” для створення автоматизованого бібліотечного модуля в фонді “Україніка”. Підсистема “Україніка” стала прототипом під час створення автоматизованої бібліотечної інформаційної системи “ГАЛС” для забезпечення потреб Наукової бібліотеки, а також факультетських книгозбірень.
Вибрано саме систему “ГАЛС”, оскільки:

1. Система, на відміну від подіб­них закордонних систем, підтримує український стандарт бібліотечного обліку (UkrMARC);

2. Сумісна зі світовими стандартами USMARC, UNIMARC, ДСТУ 3578-97, ISO 2018-1978 (ISBN), ISO 3297-1975 (ISSN), ГОСТ 7. Продовження →

У рамках урочистих заходів з нагоди 400-річчя Наукової бібліотеки учасникам Міжнародної наукової конференції організували екскурсії вулицями давнього Львова, зокрема за маршрутами “Львів середньовічний”, “Львів мистецький” та “Храми Львова”. Завдяки студентам ІІІ і V курсів історичного факультету, серед яких найактивнішими були архіво­знавці Станіслав Безушко, Олена Віхоть, Павлина Воловецька, Марта Гатало, Ірина Кирилюк, Марія Кравченко, Оксана Лепак, Оксана Павлишин, Наталія Пахайчук, Лілія Скопик, Віра Трач, Наталія Трач, Дмитро Фелонюк, Оксана Шмігель, Дмитро Самолюк, Роман Яцикович, наші гості мали нагоду відкрити для себе таємничість бабиного літа у Львові, розрухати сонливість його левів та відчути справж­ній колорит того, що завжди залишатиметься неповторним для решти українських та зарубіжних міст – блиск львівського бруку, дзвінок львівського трамвая, запах львівської кави.
Формуючи маршрути прогулянок, які доповнювали програму секційних засідань і презентацій, молоді історики обирали шляхи до найцікавіших свідків княжої давнини. Продовження →

“Антоничу 100-1” – під такою назвою 9 жовтня в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася презентація перевидання другої прижиттєвої збірки поезій Богдана-Ігоря Антонича “Три перстені” та літературно-музична композиція з нагоди 99-ї річниці від дня народження поета. Символічно, що саме в залі його alma mater вшановували Антонича.
Любов і пошана до одного з найгеніальніших поетів в історії української літератури зібрала і наймолодших, і старших дослідників Антоничевого доробку, письменників, акторів, музикантів, літературознавців, студентів і просто поціновувачів літератури, які в теплій, неофіціозній атмосфері говорили про поета та насолоджувалися його творами.
Гостями урочистої події були відомі постаті української культури й науки: член-кореспондент НАН України, професор Микола Ільницький; лауреати Національної премії України ім. Т. Шевченка Ігор Калинець та Олег Стефанов; народний артист України, член-кореспондент Академії мистецтв України, професор Богдан Козак; ректор Українського католицького університету, отець-доктор Борис Ґудзяк; письменник, літературознавець Віктор Неборак; заслужена артистка України Олександра Бонковська. Продовження →