Каменяр: Інформаційно-аналітичний часопис Львівського національного університету імені Івана Франка

“Щоб не назвав нас ніхто пришельцями на рідній землі…”

(до ювілею Ірини Калинець)

“Я вийду сама проти бурі. І стану, – поміряєм силу!” – рядки із вірша Лесі Українки “У чорную хмару зібралася туга моя”. Стосовно самої Лесі ці слова значать набагато більше, ніж навіть їх відкрита метафорична субстанція чи образно-смисловий підтекст.
Великі історичні постаті тому є такими, що залишають по собі крилаті вислови чи глибокозмістовні сентенції, лапідарну сутність яких потім наче “припасовуємо” до інших осіб, чиє життя теж було яскравим і було подвигом. Нині важко уявити українську історію без таких світлих імен: Єлисавета Милорадович-Скоропадська, Олена Пчілка, Софія Русова, Олена Теліга, Алла Горська, Ірина Сеник, Надія Світлична, Ліна Костенко і ще сотні жінок-подвижниць, котрі ставали легендами України й мали силу духа казати: “я вийду сама. Продовження

Золото ювілею Богдана Козака

28 листопада 2010 р. вшанували провідного майстра сцени Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, завідувача кафедри театрознавства та акторської майстерності, у минулому – декана факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка у зв’язку із його 70-літтям від дня народження та 50-річчям відданого служіння рідній сцені.
Глядачам та шанувальникам його хисту ювіляр підготував на бенефіс виставу “Загадкові варіації”, яку зіграв із своїм багаторічним незмінним партнером із Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса лауреатом національної премії України ім. Т. Шевченка актором Олегом Стефаном. Роль нобелівського лауреата Абеля Знорке у виставі “Загадкові варіації”, виконана Богданом Козаком на одному диханні викликала в публіки сміх і сльози.
Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка професор Іван Вакарчук у вітальній промові склав ґратуляції ювіляру від багатотисячної академічної громади за внесок у розбудову Університету, адже саме завдяки Богданові Козаку у Франковому університеті вперше серед класичних університетів України з’явилася кафедра театрознавства та акторської майстерності, а згодом і окремий факультет культури і мистецтв, який цього року поповнився кафедрою хореографії. Продовження

Університет – особам із особливими потребами

У Львівському національному університеті імені Івана Франка значну увагу приділяють розвитку інклюзивної освіти. Молоді люди з особливими потребами мають право на здобуття вищої освіти в Україні. Їхня адаптація у навчальні процеси вищої школи не є простою, а інколи навіть психологічно болісною. Саме на усунення цієї проблеми спрямована робота з упровадження інклюзивної освіти в Університеті. Здобуття освіти є основою інтеграції та соціальної адаптації студентів з особливими потребами. Зважаючи на це, акцентується увага на забезпеченні рівного доступу до якісної освіти для людей з особливими потребами, безбар’єрного середовища та належного ставлення до них, як з боку викладачів, так і колег.
В Університеті створено робочу групу, до складу якої входять представники Педагогічного коледжу, кафедр психології і загальної та соціальної педагогіки. Упродовж навчального року здійснено практичні кроки щодо реалізації філософії інклюзивної освіти, зокрема, науково досліджують цю тему два дисертанти, а кафедра є учасником українсько-канадського проекту про інклюзивну освіту. Продовження

Ректор зустрівся зі Студентським урядом

14 грудня відбулася зустріч Ректора зі Студентським урядом, на якій була присутня проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Звенислава Мамчур.
Насамперед  Іван Вакарчук акцентував увагу на запитаннях щодо платних послуг, можливості вільного вибору дисциплін для студентів-другокурсників, екзаменаційної сесії та належного ставлення до університетського майна.
Роман Яцикович запропонував обговорити можливість проведення студентської наукової конференції, яку планують фінансувати з коштів Студентського уряду. Йшлося й про план створення студентського готелю замість колишнього санаторію-профілакторію.
Під час зустрічі розглянули також питання екзаменаційної сесії, обміну студентами, вступу до магістратури. “Ті, хто зараз навчаються на платній формі, мають великі шанси вступити в магістратуру на бюджет, отримавши відповідний прохідний бал”, – повідомила Звенислава Ігорівна. Продовження

Ректор зустрівся із представниками профспілкового комітету студентів

23 грудня 2010 року Ректор Університету Іван Вакарчук зустрівся із представниками профспілкового комітету студентів. На зустрічі також були присутні проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Звенислава Мамчур і проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Мар’ян Лозинський.
Упродовж майже тригодинного діалогу студенти – представники профспілки факультетів обговорили з керівництвом Університету найважливіші питання студентського життя.
Під час зустрічі учасники розглянули ініціативи на найближчий період, зокрема щодо покращання матеріально-технічного стану в гуртожитках і на факультетах, створення системи буккросингу (book-crossing) в Університеті, проектів для профілактики здорового способу життя тощо.
Голова профспілкового комітету студентів Михайло Мураль подякував Ректорові та проректорам за можливість відкритого обговорення важливих питань студентського життя Університету. Продовження

Оля Гнатюк: “Немає єдиної історичної правди”

У конференц-залі факультету міжнародних відносин 15 грудня відбулася зустріч студентів із відомим літературознавцем-україністом, критиком, перекладачем, популяризатором української літератури та багаторічним працівником Посольства Польщі в Україні професором Варшавського університету Ольгою (Олександрою) Гнатюк.
На зустрічі з почесною гостею Університету були присутні ректор ЛНУ ім. Івана Франка професор Іван Вакарчук, в. о. декана факультету міжнародних відносин Ігор Бик, викладачі та студенти Університету. Лекція Ольги Гнатюк присвячена проблемам українсько-польських відносин і віднайдення історичної правди між двома сторонами. “Головна проблема сьогодні полягає в тому, чи можливий компроміс між українськими та польськими істориками”, – наголосила професор Ольга Гнатюк.
Серед фундаментальних етапів українсько-польських відносин Ольга Гнатюк виокремила період 1920 року та взаємини між Юзефом Пілсудським і Симоном Петлюрою. Продовження

Андрій Содомора – перший лауреат Літературної премії імені Григорія Кочура

17 листопада 1908 року – пам’ятна дата в історії української культури. Цього дня народився Майстер українського художнього перекладу, перекладознавець і поет Г. Кочур. З нагоди святкування 100-річного ювілею перекладача, Президент України В. Ющенко, підтримуючи ініціативу Літературного музею імені Григорія Кочура, Національної спілки письменників України та Національної ради з питань культури і духовності, видав Указ від 29 січня 2008 р. № 60/2008 “Про відзначення 100-річчя від дня народження Григорія Кочура”. Один із пунктів цього документа – пропозиція заснувати щорічну літературну премію імені Григорія Кочура за визначні здобутки в галузі поетичного художнього перекладу та перекладознавства. Роком пізніше з’явилася Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 р. № 1010 про затвердження цієї премії.
Цьогоріч, за одноголосним рішенням комітету з вручення Літературної премії імені Григорія Кочура, першим її лауреатом став послідовник Г. Продовження

Зустріч із поетом і перекладачем Мойсеєм Фішбейном

17 грудня в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка академічна спільнота Університету мала приємну нагоду зустрітися з українським поетом і перекладачем, членом Українського центру Міжнародного PEN-клубу, членом Національної спілки письменників України, лауреатом Премії імені Василя Стуса Мойсеєм Фішбейном.
Зі вступним словом виступив Ректор Університету професор Іван Вакарчук. Він зокрема зазначив, що Мойсей Абрамович уперше в гостях у нашому Університеті. Присутні мали унікальну нагоду долучитися до творчості Мойсея Фішбейна, послухати його поезії, низку яких присвячено Михайлині Коцюбинській, Ларисі Триленко, пам’яті Олександра Матусовського, Валентинові Мордхілевичу, Любомирові Пирогу, Олесеві Скіпальському, Марії Матіос, Леонідові Череватенку, Богданові Бойчукові, Марії Фішбейн, Любомирові Гузару.
Мойсей Абрамович зачитав також окремі переклади творів Райнер Марії Рільке, Ґеорґа Тракля, Ганса Карла Артманна, Карла Крауса, Максиміліана Волошина. Продовження

В Університеті вшанували пам’ять Миколи Руденка

22 грудня 2010 року викладачі та студенти факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка вшанували пам’ять українського письменника, філософа, громадського діяча, засновника Української Гельсінської Групи Миколи Руденка. 19 грудня 2010 року відомому українцеві виповнилося б дев’яносто років.
Зі вступним словом до присутніх звернувся поет і прозаїк, один із представників “шістдесятницької” генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні Ігор Калинець: “Микола Руденко 1976 року оголосив про створення Української Гельсінської Групи. Це було доказом того, що українці здатні до самооборони та протистояння чинному режиму”.
У сяйві пам’ятної свічі про “упертого правдолюба”, під талановиті та водночас зворушливі музично-поетичні мотиви у виконанні викладачів і студентів перед присутніми постав образ мислителя. Прозвучала глибока поезія Миколи Руденка, сповнена музичних акордів поетичних монад. Доцент Національного лісотехнічного університету України Любомир Лиско прочитав доповідь, у якій ознайомив  присутніх із біографією поета. Продовження

“Задзеркалля” творчості Юрія Ямаша

16 грудня у Дзеркальній залі Університету відкрили персональну художню виставку творів Юрія Ямаша, з нагоди 55-річчя митця. В експозиції було представлено різні за тематикою роботи, а найбільшу увагу художник приділив пейзажам. Звенислава Мамчур, проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Університету, зазначила: “Картини Юрія Володимировича створюють прекрасний настрій, чудово доповнюючи інтер’єр Дзеркальної зали. Кожна робота надихає на спогади, мрії… І, звісно, нам дуже приємно, що це виставка одного із львівських художників, який ще й викладає в Університеті”.
Гарним доповненням до виставки було музичне привітання, яке для Юрія Ямаша приготував ансамбль сопілкарів “Заграва”. Після їхнього виступу слово надали митцю. “Я переконаний, що художник не повинен говорити багато, – зазначив пан Юрій. – Усі слова я передав у роботах”. Продовження