(до ювілею Ірини Калинець)
“Я вийду сама проти бурі. І стану, – поміряєм силу!” – рядки із вірша Лесі Українки “У чорную хмару зібралася туга моя”. Стосовно самої Лесі ці слова значать набагато більше, ніж навіть їх відкрита метафорична субстанція чи образно-смисловий підтекст.
Великі історичні постаті тому є такими, що залишають по собі крилаті вислови чи глибокозмістовні сентенції, лапідарну сутність яких потім наче “припасовуємо” до інших осіб, чиє життя теж було яскравим і було подвигом. Нині важко уявити українську історію без таких світлих імен: Єлисавета Милорадович-Скоропадська, Олена Пчілка, Софія Русова, Олена Теліга, Алла Горська, Ірина Сеник, Надія Світлична, Ліна Костенко і ще сотні жінок-подвижниць, котрі ставали легендами України й мали силу духа казати: “я вийду сама. Продовження