4 грудня 2014 року в Генеральному консульстві Республіки Польща у Львові відбулося підписання угод про співпрацю між польським фондом Leopolis for future та Львівським національним університетом імені Івана Франка, Національним університетом «Львівська політехніка» і Львівською національною академією мистецтв.
Консул Генконсульства Польщі у Львові Марцін Зєнєвіч зазначив, що від початку Революції Гідності в різних середовищах Польщі обговорювали, як можна допомогти українцям, зокрема молоді, яка була активним учасником цих подій і яка є майбутнім своєї країни. Продовження →

10 листопада 2014 року Ректор Університету Володимир Мельник зустрівся із польським колегою, ректором Опольського університету, професором Станіславом Нічєєю. У рамках офіційної зустрічі йшлося про основні аспекти співпраці між університетами, а також про спільні наукові українсько-польські дослідження.
Ректор Опольського університету презентував українським партнерам свою книгу під назвою «Львів – сад сну і пам’яті», яка є першим дослідженням історії Личаківського кладовища у Львові та перевидана вже вчетверте, а також сувенірні дарунки: фігурку, двомовну фотокнигу зі зображеннями міста Лева та декілька примірників наукових збірників.
Під час зустрічі ректор польського університету розповів про спільність історії українських і польських міст, наголосивши на важливості академічної співпраці обох ВНЗ, а також окреслив основні аспекти системи вищої освіти в Польщі. Продовження →

Підвалини українсько-турецької наукової співпраці були закладені ще 2011 року під час міжнародної конференції, у якій взяли участь науковці Національного університету Сакар’я в Туреччині. На початку листопада 2014 р. на запрошення турецьких колег делегація Університету у складі: Ректора Володимира Мельника, проректора Ярослава Гарасима, професора кафедри давньої історії України Мирона Капраля та доцента кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Анастасії Баукової взяли участь у Міжнародній науковій конференції «Взаємини між Україною та Туреччиною: козацький період (1500-1800 рр.)». Продовження →

У рамках навчального курсу «Підприємництво в ІТ-сфері» на кафедрі радіофізики та комп’ютерних технологій студенти-магістри факультету електроніки вчетверте презентували start‑up-проекти у форматі «Марафону ідей». Це новинки, які допоможуть користувачам заощадити кошти, час та зусилля і можуть бути корисними в побуті.
Представники ректорату, гості зі Швеції, працівники компанії «Softserve» та студенти зібралися в аудиторії, аби оцінити презентації start-up-проектів студентів-початківців у сфері ІТ-технологій, обмінятися думками та висловити побажання щодо вдосконалення їхніх ідей. Представлення й обговорення відбувалося англійською мовою.  Продовження →

У рамках візиту до Львова 8 грудня 2014 року президент «Seed Forum Global» Штайнер Корсмо та співза­снов­ник і голова Міжнародного благодійного форуму «Seed Forum Ukraine», засновник і керуючий партнер бізнес-інкубатора iHUB Дмитро Подолєв відвідали Львівський національний університет імені Івана Франка, де зустрілися з Ректором, професором Володимиром Мельником і студентами Університету.
Варто зазначити, що в рамках українсько-норвезького бізнес-форуму 18 листопада 2014 року було підписано меморандум про співпрацю Львівського національного університету імені Івана Франка з Фундацією «SeedForum» (Норвегія) і Міжнародним благодійним форумом «Seed Forum Ukraine». Продовження →

Наприкінці жовтня група студентів географічного факультету нашого Університету за підтримки Німецької служби академічних обмінів DAAD (Deutscher Akademischer Austausch Dienst) відвідала Німеччину, де мала змогу відвідати низку університетів і соціально-культурних інституцій та промислових об’єктів, ознайомитись з організацією освіти та технологічними процесами галузей виробництва та надання послуг. Основна мета поїздки – вивчити особливості економіки Німеччини та її місце на світовому ринку, зробити порівняльний аналіз культури, науки, соціально-економічного розвитку земель Німеччини (Саксонія, Бранденбург, Саксонія Анхальд, Тюрингія, Баварія). Студенти також мали на меті пізнати особливості життя й навчання своїх німецьких колег, специфіку організації вищої освіти. Продовження →

До 85-річчя від дня народження Ореста Матковського

17 листопада Оресту Матковському виповнилося 85 років. На честь цієї знаменної та ювілейної дати на геологічному факультеті відбулася Урочиста академія з нагоди ювілейного дня народження доктора геолого-мінералогічних наук, професора кафедри мінералогії, заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка, академіка АН Вищої школи України, віце-президента Українського мінералогічного товариства, лауреата Державної премії в галузі науки і техніки, нагороди Ярослава Мудрого та Святого Володимира.
З науковими доповідями під час академії виступив професор Микола Павлунь, який розповів про кроки життя та праці Ореста Ілляровича, а професор Володимир Павлишин представив Ореста Матковського як класика української мінералогії. Продовження →

Наближалося Різдво. Мої маленькі учні з дня на день збуджувались усе більше. Ледь переписавши завдання з дошки в зошити, вони нахилялися один до одного, водночас з усіх боків, у класі, і шепотіли один одному на вухо те, що сподіва­лися дістати від Санта Клауса; або ж те, що готувалися пода­рувати мені, – своїй учительці. Я все робила для того, щоб потамувати ті благородні пориви щодо мене, які найчастіше лягали на плечі батьків. Я дізнавалася, що переконати люблячу дитину відмовитися від свого задуму, можливо, складніше, аніж дорослу людину, наділену силою.
У той час як деякі діти аж бундючилися, інші, чиї батьки були дуже бідні, сумували через те, що не могли нічого мені подарувати. Хоч як повторювала їм, що їхня ввічливість до мене і старанність, з якою вони працюють, є найціннішими подарунками – я ніяк не могла їх потішити. І ще менше, аніж усіх інших, мені не вдавалося того року переконати мого малого Клера. Продовження →

До 90-річчя від дня народження професора Івана Денисюка

Професор Іван Денисюк належав до тих особистостей, які з перших секунд знайомства вражають ерудованістю, своїм стихійним, органічним філологічним професіоналізмом, дивовижною безпосередністю, життєлюбністю та людяністю. Він заховував у собі стільки енергетики добра і випромінював, вижбухував її у світ із такою розкішною щедрістю, що навіть зараз, за його відсутності у житті, вряди-годи відчуваєш потребу бодай згадати його проникливий погляд, зичливу, позначену мудрістю, усмішку й іскрометне, доглибно інтелектуалізоване слово, часто приперчене скепсисом або ж відточеним до афоризму анекдотом чи бувальщиною. Він був закоханий у щирий людський сміх, у вибуховий ефект майстерно розказаного анекдоту чи дотепної життєвої історії. Часто складалося враження (та й, мабуть, так і було), наче він полював на жваві, сміхомісткі «легенди і перекази» сьогочасності. Продовження →

У вінок шани Григорію Кочуру (до 106-ї річниці від дня народження)

Болів я болем слова нашого…
Г. Кочур

Григорій Кочур сприймав літературу як головну духовну опору нації в боротьбі за самозбереження. Майстер вимріював відбудову світової літератури на рідному ґрунті і, як Михайло Драгоманов, Іван Франко, Максим Рильський, Микола Зеров, Микола Лукаш та інші Достойники Слова, уважав саме цю споруду одним із засобів здобуття інтелектуальної волі для своєї нації. Побудові цієї споруди присвятив себе повністю і подарував українській перекладній літературі «здоровий корм духовий» (уживаючи вислів І. Франка).
Линучи думками в минуле, благословляю той лютневий день 1968 року, коли вперше зустріла Григорія Пор­фиро­вича Кочура. Ця зустріч відбулася за добре відомою багатьом українським літераторам адресою – вул. Пушкінська 20, помешкання 32, – це господа Ірини Іванівни Стешенко. Продовження →