Рец. на книгу: Юрій Горблянський. Миттєвості: Опівнічні роздуми. Статті. Есе. Полеміка. – Львів: ТзОВ «Дизайн-студія «Папуга». – 2013. – 254 с.
«Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся» – цією цитатою з твору П. Куліша «Листи з хутора» закінчуються «Миттєвості…» Ю. П. Горблянського. І ця цитата лейтмотивом проходить через усю книжку, де зібрано чимало статей, есе, роздумів та інтерв’ю автора.
Підбір матеріалів повністю суб’єктивний, зумовлений закоханістю автора в рідну літературу та культуру загалом. Відкривається книжка розділом «Філософія мови і буття», у якому вміщено лише одну соціолінгвістичну розвідку – «Мова про мову та про нас у ній». Це ґрунтовна стаття патріота й філолога про найбільш наболіле.
У книзі (розділ «Особистість у науці») подано цікаві матеріали про професорів філологічного факультету Івана Денисюка, Миколу Ільницького та доцента Івана Остапика. До слова, відзначу, що з університетських викладачів найбільше поталанило педагогам кафедри класичної філології, бо викохали вони незрівнянний талант Андрія Содомори, а він їм віддячив прекрасною збіркою «Лініями долі». Доцент Ярослав Гаврилишин у книзі «З архівів моєї пам’яті» створив прекрасні портрети своїх викладачів – Богдана Задорожного, Стефанії Пелиньо, Анни Мюллер, Федора Шумиляка. На жаль, про викладачів у нас пишуть значно менше, ніж вони на це заслуговують. Продовження →