А всім нам вкупі на землі єдиномисліє подай і братолюбіє пошли.
Тарас ШЕВЧЕНКО

Завантажити PDF-версію

Продовження →

“На порожньому місці роду не заснуєш”, – писав Павло Загребельний. Кожен свідомий українець повинен знати історію своєї держави. А історія наша полита кров’ю і сльозами. Однією з найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами.

20 лютого 2013 року в глядацькій залі Центру культури та дозвілля відбувся літературно-музичний вечір, приурочений 95-й річниці трагедії під Крутами за участю студентів Педагогічного коледжу й історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Захід проходив у співпраці з Державним меморіальним музеєм Михайла Грушевського у Львові та Львівським державним училищем культури і мистецтв. Продовження →

Під час першого засідання Малої Ради (після повернення до Києва 9 березня 1918 року) Михайло Грушевський особисто висловив ідею вшанування пам’яті “забитих стрільців” й урочистого перепоховання їх у Києві на Аскольдовій могилі. Ця пропозиція була прийнята одностайно всіма членами Малої Ради. Таким чином саме Михайло Грушевський вперше звернувся до культивування цієї історичної події на офіційному владному рівні.

19 березня 1918 року відбулося урочисте перепоховання 18 померлих під Крутами бійців Студентського куреня, яких вдалося знайти на полі бою та ідентифікувати. Цю подію активно висвітлювала київська преса.

Культ “Героїв Крут” продовжують підтримуватися після становлення Української Держави Павла Скоропадського. Вшановуючи пам’ять загиблих, їх називають “борцями за незалежність України”.

У подальшому до теми битви під Крутами зверталися в українській еміграції. Перші праці, присвячені цій темі, належали українським емігрантам, політичним та військовим діячам національних змагань. Продовження →

Традиційні зустрічі Ректора зі студентами – платформа для щирого спілкування задля пошуку компромісів через конструктивний діалог. 20 лютого 2013 року в Актовій залі Університету відбулася чергова зустріч Ректора, професора Івана Вакарчука зі студентами Львівського національного університету імені Івана Франка.

Іван Олександрович привітав усю студентську спільноту Університету з прийдешнім Міжнародним днем рідної мови та подякував за добру ініціативу проведення різноманітних акцій, спрямованих на розвиток і популяризацію української мови, наголосивши на важливості ролі саме студентської молоді в цій справі, яка є святим обов’язком кожного громадянина нашої держави.

Під час зустрічі йшлося про умови вступу за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста й магістра в 2013 році. Зокрема про перелік необхідних документів, терміни їхнього подання, час проведення фахових вступних випробувань розповів відповідальний секретар Приймальної комісії Університету Олег Бовгира. Продовження →

“У мові – наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання… І поки живе мова – житиме й народ, як національність. Не стане мови – не стане й національності: вона геть розпорошиться поміж дужчим народом… От чому мова має таку велику вагу в національному рухові. Тому й вороги наші завжди так старанно пильнували, аби заборонити насамперед нашу мову, аби звести та знищити її дощенту…”

Іван Огієнко

Кожен із нас є частинкою світу, витвореного нашими попередниками, який творять сучасники. Чи люблять українці свою Україну, мову, культуру? Чи бережуть пам’ять про неї? Напевно, не всі, адже окремі прагнуть зробити рідною мову сусіда, коли на державному рівні надають російській мові статусу офіційної. Чому ж свої таки “патріоти” проганяють з України українську мову, від дідів і прадідів рідну для цього краю? Не дивно, бо ж і окремі депутати Верховної Ради, працюючи над державотворчими законами, думають по-російськи. “Гірше ляха свої діти її розпинають…”. Продовження →

За підтримки Посольства Америки в Україні Центр англомовної академічної комунікації Львівського університету у співпраці з Навчально-методичним центром освіти м. Львова 24‑25 січня 2013 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка проведено дводенний Західноукраїнський інститут підвищення кваліфікації викладачів англійської мови на тему: “Практичні поради для викладачів англійської мови: інструментарій і творчість” (Empowering and inspiring EFL teachers: practical advice for the classroom), що за форматом відбувся як міжнародна конференція.

28 професійних американських викладачів англійської мови, які тимчасово працюють у Західній Європі, Кавказькому регіоні, Молдавії, Білорусії та в Росії, а також 10 українських викладачів провели семінари з методики викладання англійської мови та поділилися власним викладацьким досвідом. У заході взяли участь понад 300 викладачів університетів, вчителів середніх шкіл та мовних курсів з 17-ти регіонів України. Дискусії стосувалися таких тем: використання технологій у вивченні іноземної мови; викладання англійської мови дітям; інтегрування в іноземну мову через розвиток навичок; викладання англійської для спеціальних цілей; обговорення проблеми оцінювання знань; вивчення англійської мови для академічних цілей; розвиток міжкультурної співпраці. Формат конференції обумовлював проведення одногодинних семінарів-дискусій, у ході яких лектор допомагав слухачам вирішувати актуальні проблеми та специфіку викладання англійської мови або ж поглиблювати знання щодо методів дослідження. Продовження →

Львівський національний університет імені Івана Франка увійшов до четвірки ВНЗ України, у яких проводять спеціальну підготовку кандидатів на посаду судді, серед яких, зокрема, й Національний університет “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” (м. Харків), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет “Одеська юридична академія”.

Спеціальна підготовка кандидатів на посаду судді відбувається згідно із Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року, яким, зокрема, передбачено, що спеціальна підготовка кандидата на посаду судді включає теоретичне та практичне навчання за денною (очною) чи заочною формами. Організацію спеціальної підготовки здійснює Національна школа суддів України. Програма, навчальний план і порядок проходження спеціальної підготовки, а також перелік юридичних вищих навчальних закладів, де готуватимуть кандидатів на посаду судді, затверджує постійно діючий орган у системі судоустрою – Вища кваліфікаційна комісія суддів України, яка займається кадровою політикою. Вона дбає не лише про добір кандидатів на посаду судді вперше, а й регулює їхню подальшу кар’єру, веде дисциплінарне провадження щодо суддів тощо. Вища кваліфікаційна комісія суддів України, до складу якої входять представники суддівського корпусу, визначає найбільш гідних претендентів за процедурою анонімного тестування, що дає змогу досягти максимальної об’єктивності. Продовження →

Володимир Вернадський, 1900 р.

(до 150-річчя від дня народження)

12 березня 2013 р. минає 150 років від дня народження геніального вченого-енциклопедиста, мислителя світового рівня, українця за походженням, академіка Володимира Вернадського. Ученому були властиві універсальність і нетривіальність мислення, унікальна архітектоніка наукових побудов, гуманістичний підхід до аналізу й вирішення будь-яких наукових, суспільних чи політичних проблем. “В.І. Вернадський – явище унікальне в історії науки і мистецтва з часів Відродження, лише тоді існували унікальні генії” (А.М. Лапо “Миры Вернадского: от кристалла до ноосферы”. Антология литературы о В.И. Вернадском за сто лет (1898–1998). Спб. 2000.).

Народився В.І. Вернадський 12 березня 1863 р. у Петербурзі в родині І.В. Вернадського, яка мала українське коріння (батько був професором Київського університету св. Володимира). Дитинство і юність Володимира пройшли в Харкові. Тут йому приносили радість книги українських письменників (Т. Шевченка, П. Куліша, М. Костомарова та ін.), спілкування і розмови з батьком і двоюрідним дядьком – відомим письменником Є. Короленком, а також літні перебування у знаменитій Основі – садибі українського письменника Т. Квітки-Основ’яненка. Продовження →

Урочисте відкриття меморіальної дошки академіку Борисові Гнєденку (1912–1995)

15 січня 2013 року на механіко-математичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь академіка Бориса Гнєденка – фундатора  української ймовірнісно-статистичної наукової школи.

Вшанування пам’яті видатного вченого стало важливою подією у науковому та культурному житті Університету, а також для цілої наукової школи теорії ймовірностей, представленої гроном послідовників та учнів академіка Бориса Гнєденка як в Україні, так і за її межами.

Зі Львовом і Львівським університетом пов’язані чотири роки життя вченого. Тут він, зокрема, завершив роботу над підручником “Курс теорії ймовірностей”, який пізніше багатократно перевидавали різними мовами. Учений одержує у Львові низку своїх відомих математичних результатів і публікує монографію “Граничні розподілу для сум незалежних випадкових величин”. За оцінкою фахівців, Б.В. Гнєденко зіграв важливу роль у становленні української школи теорії ймовірностей. Він приніс спочатку до Львова, а пізніше до Києва ідеї московської ймовірнісної школи, лідером якої був знаменитий математик А.М. Колмогоров. 1945 року Б.В. Гнєденко був обраний членом-кореспондентом, а 1948 року – дійсним членом Академії наук України. Після Львова вчений їде до Києва, а звідти повертається в Москву, у Московський університет, де завідує після Колмогорова кафедрою теорії ймовірностей. Продовження →