У перший тиждень Великого посту, 18-23 березня 2013 року, уже традиційно у Львівському національному університеті імені Івана Франка проходить акція “Тиждень здоров’я”.

За підтримки Українського лікарського товариства у Львові в Університеті 18 березня 2013 року відкрили згадану акцію лекцією для студентів біологічного факультету на тему “Спадковість людини”, яку прочитала доцент кафедри медичної біології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Зеновія Служинська.

Лектор розповіла про проблеми ВІЛ-СНІДУ, туберкульозу та ракових захворювань. Зеновія Служинська нагадала студентам, за яких умов можна заразитись інфекційними хворобами, про важливість особистої гігієни, дбайливого ставлення до свого здоров’я, планових обстежень і ранньої діагностики захворювань. Вона застерегла студентів не нехтувати своїм здоров’ям і бути дуже обачними. Далі йшлося про спадковість людини, долю генетики як науки за радянських часів і перспективи її розвитку в майбутньому. Продовження →

Упродовж “Тижня здоров’я” за підтримки Українського лікарського товариства у Львові викладачі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького читали лекції для студентів ЛНУ ім. Івана Франка.

Професор ЛНМУ ім. Данила Галицького Олександр Кіцера 19 березня цього року виступив із лекцією та мультимедійною презентацією на тему: “Мигдалики – друзі чи вороги” для студентів факультету прикладної математики та інформатики.

Молоді люди мали змогу довідатися про важливі функції мигдаликів в організмі людини. Можливі небезпечні наслідки, спричинені видаленням шляхом хірургічного втручання піднебінних мигдаликів, професор проілюстрував на прикладі помилкових припущень американських науковців у 30-х роках минулого століття. Зокрема, прагнучи зекономити ресурси часу, робочої сили та матеріальні витрати на лікування такої розповсюдженої хвороби, як ангіна, лікарі рекомендували їх видалити. Відтак, за порадою лікарів, мигдалики видаляли всім охочим, що згодом спричинило катастрофічні наслідки. Вірусне захворювання – поліомієліт, як прокоментував професор, протікало в людей з видаленими мигдаликами зі серйозними ускладненнями. Продовження →

У рамках “Тижня здоров’я” директор унікального Музею історії медицини Галичини імені Мар’яна Панчишина Олесь Канчалаба 22  березня 2013 року розповів студентам філологічного факультету про історію та напрями діяльності Українського лікарського товариства у Львові. Нагадаємо, що УЛТ  діяло на теpенах Галичини з 1910 по 1939 pік, створене за ініціативи свідомих лікарів, зокрема Євгена Озаpкевича, який став його першим головою. Засновники УЛТ визначили тpи основні напрями діяльності: науковий, фахово-оpганізаційний і гpомадський. Серед членів товаpиства були: учасники визвольних змагань, оpганізатоpи медичного факультету Укpаїнського таємного унівеpситету у Львові, “Наpодної лічниці”.

Також Олесь Канчалаба розповів про історію заснування шпиталю “Народна лічниця”. Продовження →

У рамках акції “Тиждень здоров’я” студенти філологічного факультету мали можливість зустрітися з практикуючим лікарем-терапевтом Роксоланою Назарук, яка розповіла про руйнівну дію тютюну на молодий організм, нав’язану моду на певний стиль життя, що збагачує тютюнових магнатів і прививає шкідливі звички у молоді.

Оскільки Україна посідає “непочесне” друге місце у світі за кількістю випалених цигарок на людину, а кожен п’ятий школяр у віці 11-12 років починає курити, Роксолана Іванівна застерегла студентів щодо жахливих наслідків цієї згубної звички. На яскравих прикладах зі свого професійного досвіду лікар пояснила, що немає легких цигарок і, незважаючи на маркування на пачці “лайт”, вони однаково отруйні та вкрай шкідливі для організму людини. Тому заспокоювати себе тим, що викурена “легка” цигарка не зашкодить, не варто.

Також Роксолана Назарук розповіла про хімічний склад рослини тютюну, про вплив нікотину на бронхо-легеневу, серцево-судинну, центральну нервову, сечо-статеву системи та кишково-шлунковий тракт. Скажімо, на стінках легень курця за 1 рік осідає близько 1 кг тютюнового дьогтю. Куріння спричиняє безпліддя у жінок і ранню імпотенцію в чоловіків. Продовження →

У рамках “Тижня здоров’я” доцент кафедри травматології та ортопедії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Іриней Галібей 21 березня 2013 року прочитав для студентів факультету журналістики популярну лекцію про проблеми передчасного старіння, а також ознайомив із думками фахівців і рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я про те, як продовжити своє життя.

“Проблема передчасного старіння, коли при звичайних умовах життя, звичайному режимі праці та відпочинку в людей з’являються ознаки декомпенсації різних функцій, фізичних реакцій і поведінки, є важливою проблемою ХХІ століття”, – наголосив Іриней Богданович.

За словами лікаря, статистичні дані свідчать, що 10 частина смертей – це молодь віком до 30 років.  Оскільки жити довго й щасливо – це наука, а не дар природи, то Іриней Галібей  ознайомив студентів із правилами здорового, а значить успішного життя. Продовження →

У рамках «Тижня здоров’я», що тривав із 18 по 24 березня, студенти організували загальноуніверситетську акцію «Міняй нікотин на вітамін». Мета заходу –  пропаганда здорового способу життя. Цигарки міняли на більш корисний продукт для організму – яблуко. Волонтерами  акції на факультеті журналістики стали першокурсниці  Діана Кузьмич і Юлія Сивак. Під час перерв дівчата переконували курців викинути цигарку до банки, яку завбачливо носили зі собою, а в обмін на цигарку давали смачне яблуко. «Мотивувати відмову від куріння таким способом дуже ефективно та навіть кумедно. Нехай у курців буде на одну цигарку менше, зате вітамінів додасться.  Такі «обміни» дають користь, і, напевно, хтось все ж таки задумається, що краще з’їсти корисний фрукт, ніж себе  отруювати», – зізнаються студентки, які від перебігу акції отримали позитивні враження. Сподіваємось, що такі заходи стануть традицією на нашому факультеті.

До речі, яблука приносять велику користь людському організмові. Їх споживання  очищує кров, виводить шкідливі речовини, нормалізує травлення. А також додає сил, енергії  і допомагає боротися  із сонливістю, що так необхідно та важливо для студента. Продовження →

Розлучення, смерть близьких, конфлікти на роботі й у сім’ї, непорозуміння з друзями зумовлюють стреси, які шкодять нашому здоров’ю. Як уникнути їх, чи хоча б обмежити їхній вплив?

Стресові впливи на живий організм бувають різними, не тільки психологічними, а й фізичними (температурні, радіаційні), біологічними (інфекційні, токсичні), хімічними тощо. Навіть вакцинація є стресом, який, проте, не виводить організм із рівноваги, а тренує, адаптовує, “загартовує”. Стрес тимчасово чи й надовго призводить до розрегулювання рівноваги в організмі. Йдеться про рівновагу гормональну, судинну та вже згадану температурну, хімічну, але вже в середині організму. Надпотужний зовнішній вплив може призвести до порушення внутрішньої стабільності, тобто гомеостазу організму. Стрес відносно малої інтенсивності – тренує. Це ж стосується й психологічного стресу. Якщо він є такого рівня, що не руйнує організм, то стане надбанням на майбутнє [1].

На групових заняттях у Львівському міському психотерапевтичному центрі ми даємо людям незначні дози стресу, покликані “загартувати психологічно” наш організм, навчити його долати стресові ситуації в майбутньому.

Гіперопіка та недоопіка – основа майбутніх стресів людини. Вважається, що найбільше страждають від психічних стресів вихованці дитячих будинків, які виросли без цих загартувань у сім’ях. У них і справді немає базової емоційної основи, вони не отримували день у день тих стресів, які є у середовищі сім’ї. Продовження →

20 березня 2013 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка виступив із лекцією “Самоконтроль вуглеводного обміну: профілактика йододефіцитних захворювань” заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, президент Української Академії профілактичної медицини при НТШ, дійсний член Українського лікарського товариства та Лікарської комісії НТШ, який понад 20 років (1978–1999 рр.) очолював кафедру ендокринології медичного університету, професор Ярема Томашевський.

У рамках “Тижня здоров’я” студенти факультету електроніки, фізичного факультету та Природничого коледжу мали змогу довідатися про проблеми метаболічного обміну, групи ризику захворювань на цукровий діабет і методи профілактики йододефіцитних захворювань. Також Ярема Ілліч розповів студентам про наукові пошуки та дослідницьку роботу кафедри ендокринології та Академії профілактичної медицини при НТШ. Продовження →

“Тютюн завдає шкоди тілу,
руйнує розум, отуплює цілі нації”
Оноре де Бальзак

У побуті людини тютюн з’явився давно. Зображення люльок для куріння, якими користуються й донині, можна побачити на старовинних китайських картинах. Є дані, що тютюн понад дві тисячі років тому вживали для куріння в Америці. Згідно з твердженнями деяких дослідників, куріння тютюну було здавна відоме мешканцям Середньої Азії. Тютюн і знаряддя для його куріння знаходять під час археологічних розкопок. Давно знайомі з тютюном жителі Японії. Індуси, китайці, корейці палили ще до нашої ери. Грецький історик Геродот (V століття до нашої ери) розповідає, що скіфи, які населяли південь нашої Батьківщини, і стародавні жителі Африки спалювали якісь рослини та вдихали дим, що утворювався при цьому. “Вони сідали навколо дерева, кидали в розкладене багаття якісь плоди і сп’янялись димом цих плодів, як елліни сп’яняються вином”. Але більш точні дані про вживання тютюну з’являються з відкриттям Америки Христофором Колумбом. Після довгого плавання в Атлантичному океані каравели Колумба в жовтні 1492 року пристали до одного з щойно відкритих Багамських островів – острова Сан-Сальвадору. Його мирне населення привітно зустріло чужинців зі Старого Світу. Усе тут було новим і дивовижним для іспанців. Та понад усе вони були здивованимим, коли побачили в роті індійців згорнуті з коричневого листя цигарки. Із рота та носа індійці випускали дим. Ось як про це згадував сам Христофор Колумб: “Висадившись на берег, ми відправились у глиб острова. Нас зустріла велика кількість майже голих людей, які йшли зі своїх сіл із головешками в руках, що горіли, та травою, дим від якої за своїм звичаєм вони “пили”. Продовження →

23 березня у приміщенні спорткомплексу Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся турнір з футзалу, приурочений “Тижню здоров’я” в Університеті. Організували спортивний захід Студентська рада та Профбюро факультету журналістики. Участь у ньому взяли студенти та викладачі факультету. За футбольну першість змагалися шість команд.

Розпочався турнір із привітального слова заступника декана з навчально-виховної роботи Ярослава Табінського. Після цього представники команд підняли прапор України та разом з учасниками заходу й глядачами виконали Державний гімн. Після цієї урочистої миті й почалася гра команд. Вона була насиченою та динамічною. Інтригу тримали до кінця, а після серії вирішальних пенальті визначили фіналістів змагання. Третє місце посіли гравці другого курсу, срібло здобули юніори-першокурсники, а тріумфаторами змагань стали студенти четвертого курсу. Продовження →