Наближалося Різдво. Мої маленькі учні з дня на день збуджувались усе більше. Ледь переписавши завдання з дошки в зошити, вони нахилялися один до одного, водночас з усіх боків, у класі, і шепотіли один одному на вухо те, що сподівалися дістати від Санта Клауса; або ж те, що готувалися подарувати мені, – своїй учительці. Я все робила для того, щоб потамувати ті благородні пориви щодо мене, які найчастіше лягали на плечі батьків. Я дізнавалася, що переконати люблячу дитину відмовитися від свого задуму, можливо, складніше, аніж дорослу людину, наділену силою. Продовження
Світлій пам’яті Юрія Мельника
25 грудня 2013 р. відійшов у вічність відомий український учений, талановитий дослідник Львівської мінералогічної школи академіка Євгена Лазаренка, учасник УПА, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Мельник. У Львівському університеті він пройшов шлях від препаратора до доцента кафедри мінералогії і провідного наукового співробітника.
Народився Юрій Мельник 27 березня 1927 р. в с. Кути Бузького р-ну Львівської обл. у селянській сім’ї. Закінчив Олеську середню школу. У 1944–1945 рр. Ю. Мельник – учасник Української повстанської армії. В одному з боїв був важко поранений. Упродовж 1948–1953 рр. навчався на геологічному факультеті Львівського державного університету, здобув фах геолога. Продовження
ВЕЛЕМОВНИЙ ЗДОБУТОК КАФЕДРИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА ПЕРЕКЛАДУ
Кафедру міжкультурної комунікації та перекладу факультету іноземних мов Університету започатковано 2008 року, під керівництвом відомого мовознавця, доктора філологічних наук, професора А.Й. Паславської вона вже має чимало вагомих здобутків. Один із них – це білінгвальна антологія під заголовком “Es war einmal Galizien… = Була собі Галичина…”. У книзі йдеться про представлену в художній і публіцистичній літературі історію Галичини, коли вона входила до складу Австрії, а згодом Австро-Угорщини (з 1867 р.), тобто від 1772 до 1918 року. Крім автохтонного населення – українців, у ній проживали поляки, австрійці, цигани, вірмени, євреї, і міжетнічні відносини були вкрай складними й часто напруженими. Кожен етнос, живучи в певній ізоляції, творив свою культуру, мав свої традиції, своїх героїв, одначе було й щось спільне – адже всі проживали – і “благоденствували” (Т. Шевченко) і порівняно розкішно жили – в одній державі. Таким чином, традиції різних етносів створювали одне умовне ціле, яке можна сприймати лише в наднаціональному, багатомовному контексті. Продовження
В Україну повернуть втрачені раритети
У рамках Угоди між урядом України та урядом Республіки Польща про співробітництво у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей від 25 червня 1996 року в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка впродовж 9–11 грудня 2013 року відбувалося засідання груп експертів Міжурядової українсько-польської комісії: друге засідання групи експертів з питань бібліотек, третє засідання групи експертів з питань архівної спадщини, четверте засідання групи експертів з питань “Оссолінеум”. Згідно з наказом Міністерства культури України участь у роботі Комісії з питань бібліотек взяли: з українського боку – директор Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, професор Л. Дубровіна, начальник відділу контролю управління регіональних представників з питань охорони культурної спадщини та переміщення культурних цінностей Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України О. Юрченко-Микита, заступник директора з наукової роботи Інституту історії України національної академії наук України Г. Боряк, директор Наукової бібліотеки Університету В. Кметь; з польського боку в засіданні групи брали участь: директор Національної бібліотеки у м. Варшава Т. Маковскі, керівник відділу книгознавчої документації Національної бібліотеки у м. Варшава Т. Швацінскі, професор Національної бібліотеки у м. Варшава П. Бухвальд-Пельцова, головний спеціаліст Департаменту національної спадщини Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща Х. Марчик. Продовження
Дев’яносто п’ята річниця Листопадового чину
Пам’ять про героїв, які полягли за волю народу, за незалежність держави є святою для нації. Військові меморіали є своєрідними формулами, знаками ідентичності. Вшановуючи 1 листопада полеглих борців, ми пам’ятаємо про їхні: нескореність духу, відданість ідеї, готовність віддати життя за ідеали, обов’язок перед новоствореною державою – стояти за її волю до смерті. Вічна шана, потреба вклонитись їхнім могилам зібрала академічну спільноту нашого Університету на Меморіалі вояків УГА й УСС, що на Янівському кладовищі.
Джованні Броджі-Беркофф – Doctor Honoris Causa Університету
Присвоєння високого наукового ступеня – Doctor Honoris Causa – вшановання професора Міланського університету Джіованні Броджі Беркофф – однієї з найвидатніших європейських славістів, зокрема україністів, науковця, яка глибоко вивчає україністику в загальноєвропейському масштабі. Щоб оцінити науковий подвиг професора, яка етнічно не має нічого спільного з українцями, – зосередьмося на історії нашої культури та мови – основних чинниках формування політичної нації. Важко сказати, з чиєї вини (та, мабуть, і ми не безгрішні) протягом століть наш нарід був позбавлений державності, а отже, мова та культура не мали державного захисту і вдома перебували на маргінесових позиціях. Та в страшному ворожому вирі ми встояли, подібно скелі, вижили завдяки здоровому народному кореневі, завдяки самопосвяті й ентузіазму багатьох відданих, талановитих, жертовних громадян. Згадаймо пророчі слова Патрона Університету:
Гербарію LW Львівського університету – 230 років
Цьогоріч виповнюється 230 років від часу заснування Гербарію ЛНУ ім. Івана Франка, найстарішого в Україні й одного із 30 найстаріших гербарних колекцій світу. Він внесений до світового гербарного реєстру “Index Herbariorum” (New York, 1990) з акронімом LW, а Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. – до Державного реєстру наукових об’єктів, що є національним надбанням України. З нагоди ювілею 18 жовтня 2013 року на кафедрі ботаніки біологічного факультету відбувся науковий семінар “Гербарію LW 230: минуле, сучасне, майбутнє”.
Exemplis discimus
Звертаючись до історії розвитку фізичної науки у Львівському університеті, знаходимо відомості про те, що перші наукові дослідження з фізики розпочались у 70-х роках XIX століття. 1869 року на філософському факультеті було створено кафедру математичної фізики, а згодом і фізичний відділ, куди ввійшли кафедра теоретичної фізики та кафедра експериментальної фізики з фізичним кабінетом. Офіційною датою заснування фізичного факультету вважається 1953 рік, коли після поділу фізико-математичного факультету було створено новий структурний підрозділ.
“Громадянське суспільство і ЗМК: пошуки партнерства”
З ініціативи факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка та за сприяння Національної спілки журналістів України 24 жовтня 2013 року розпочала роботу вже традиційна Всеукраїнська журналістикознавча конференція, тематика якої цьогоріч присвячена складній і глобальній проблемі партнерства громадянського суспільства та засобів масової комунікації.
Відкриваючи конференцію, що зібрала багато гостей з України та з-за кордону, заступник декана факультету журналістики Богдан Тихолоз зауважив, що захід відбувається напередодні святкування 60-річчя факультету, заснованого 1954 року, та з нагоди вшанування пам’яті заслуженого журналіста України, професора Львівського університету Володимира Здоровеги.