18 жовтня 2013 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась наукова конференція, присвячена 60-річчю кафедри диференціальних рівнянь, у якій взяли участь учені – творці майбутнього математичної науки.

Вступним словом відкрив конференцію завідувач кафедри диференціальних рівнянь, доктор фізико-математичних наук, професор Микола Іванчов, який розповів про історію заснування та розвитку кафедри, а також про наукові здобутки видатного українського математика, засновника кафедри Ярослава Лопатинського. “Той науковий поштовх, який здійснив Ярослав Лопатинський, сприяв розвитку напрямів, пов’язаних із розв’язанням задач у просторах узагальнених функцій, з еліптичними рівняннями, оберненими задачами. Наші вихованці продовжують працювати в тих напрямах і підсилюють інші кафед­ри Львівського університету. Станом на сьогодні кафедра оптимізувала свій склад, розвивається та зростає якісно й кількісно”, – зазначив Микола Іванчов.

Продовження →

Традиційно організаторами ХІV Між­народ­ного сорабістичного семінару “Сорабістика: сучасність і перспективи”, відкриття якого відбулося 4 жовтня 2013 року в конференц-залі філологічного факультету, є кафедра слов’янської філології Львівського національного університету імені Івана Франка у співпраці з кафедрою слов’янської філології Сербського інституту у Будишині (Німеччина). Цьогорічний семінар присвячений 90-літтю від дня народження професора К. Трофимовича. Проведений у жовтні 1984 р. на кафедрі слов’янської філології науковий семінар згодом переріс в авторитетний форум, що згуртував навколо себе вчених-сорабістів із різних країн (України, Німеччини, Польщі, Чехії, Білорусі та Росії) і став важливим осередком розвитку сорабістики як в Україні, так і за її межами.

Продовження →

Як відомо, гаслом факультету іноземних мов ЛНУ ім. Івана Франка є латинський вислів “Populos linguae iungunt” (“Мови єднають людей”). І, як відомо, знання інших мов збагачує людину, “помножуючи” її сутність (скільки мов ти знаєш, стільки разів ти Людина). А відтак, будучи “каналом зв’язку” між народами, за допомогою якого вiдбувається “переливання” й транспортування духовних, культурних цiнностей, мови стають фактором свiтової цивiлiзацiї.

Продовження →

Львівський національний університет імені Івана Франка – один з найпрестижніших ВНЗ України. Він підтримує партнерські зв’язки з 95 навчальними закладами та установами 33 країн світу. Постійно оновлюються угоди про співробітництво з університетами, з якими є співпраця вже багато років. Деякі факультети та кафедри мають свої угоди з відповідними підрозділами зарубіжних інституцій. На факультетах Університету навчаються іноземні студенти з Росії, Білорусі, Латвії, Китаю, Кореї, Азербайджану, Узбекистану, Туреччини, Румунії, Бразилії, Палестини, Конго, Еквадору, Нігерії, В’єтнаму, Анголи, Німеччини, Італії, Сербії, Японії, Молдови, Грузії та ін.
Мабуть, багатьом із нас цікаво дізнатися думку іноземців про навчання в Україні, їхні враження про Університет та Львів. Нам вдалось поспілкуватись із студентом геологічного факультету сонячної Анголи Тоні Мабіалою.

Продовження →

З 26 по 27 вересня 2013 року на хімічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась III Школа молодих науковців “Дифракційні методи: від ідеальної до реальної структури”, організована кафедрою неорганічної хімії.

Метою цьогорічної Школи було не тільки ознайомити молодих науковців з основами дифракційних методів аналізу та сучасними приладами для дослідження та синтезу, але й продемонструвати відмінність між ідеальними та реальними кристалічними структурами. Ініціаторами проведення цих заходів уже втретє виступає кафедра неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка, на базі якої вже понад 60 років існує потужна кристалохімічна школа, у рамках якої працювали ще такі метри науки: Є. Черкашин, П. Крип’якевич,

О. Заречнюк, Ю. Кузьма, О. Бодак, Р. Сколоздра та, звичайно, Є. Гладишевський, який відійшов від нас лише рік тому. Співорганізаторами також виступили Західний науковий центр НАН України, а також Комітет кристалографів України. Спонсором виступив Міжнародний центр дифракційних даних (ICDD, США).

Продовження →

Офіційне відкриття VII Міжнародної конференції “Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід”, організатором якого є кафедра туризму географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, відбулось 4 жовтня 2013 року в Будинку вчених.

З вітальним словом до учасників конференції звернулася завідувач кафедри туризму географічного факультету Марта Мальська: “Наше існування, буття – це завжди продовження чогось, а в науці – чийогось доробку та зусиль. У Львівському університеті є викладачі, до наукових праць яких буде звертатися не одне покоління географів”.

Продовження →

Учасники міжфакультетського Дискусійного клубу присвятили цілий місяць подіям Арабської весни.

У часи, здавалося б, прогресу новітніх технологій і стрімкого інформаційного буму українське суспільство, а студентство зокрема, зіткнулося з проблемою інтелектуального “безробіття”. Саме з цим намагаються боротися учасники міжфакультетського Дискусійного клубу (Debate Club) на базі факультету журналістики.

Після “соціального” вересня настав жовтень “революцій”. Цей місяць був присвячений подіям Арабської весни. Також, окрім аналізу арабського суспільства та низки суспільно-політичних процесів, Дискусійний клуб ознайомився з культурою Близького Сходу та намагався знайти невидимі мости з європейською цивілізацією. Варто нагадати, що Дискусійний клуб щотижня працює в іншому форматі. Наприклад, у рамках DC Read учасники читають та аналізують публікації, статті. DC Watch – організовують перегляди актуальних документальних чи художніх фільмів. Третя платформа – DC Talk – це відкриті лекції, майстер-класи з істориками, політологами, журналістами та громадськими діячами. І останній, підсумковий, етап – DC Debate, тобто дебати, під час яких студенти вчаться аргументовано й переконливо відстоювати свою позицію. Також у DC щомісяця осмислюють публіцистику видатних українців, проводячи круглі столи “Бронебійна публіцистика: шляхи формування національної свідомості”.

Продовження →

Щороку на початку жовтня в корпусі економічного факультету Франкового університету панує дивне пожвавлення: у сонячний день студенти ходять із парасолями чи прикрашають себе новорічним дощиком, викладачі переодягаються у спортивну форму та йдуть грати у футбол зі студентами, беруть участь у наукових квестах. Ці незвичні події спричинені святкуванням Дня кібернетика, який організовує і святкує вся кібернетична спільнота Університету.

Хто ж такі ці кібернетики? Яку науку освоюють і творять вони? Певною мірою можуть дати відповідь на ці запитання зокрема учасники цьогорічного наукового конкурсу (квесту) “Мовою малюнка”.

Продовження →

Європейський вибір був зроблений Україною одразу з проголошенням державної незалежності. Національна самоідентифікація як європейської держави була задекларована ще 5 грудня 1991 р. у “Зверненні до парламентів і народів світу” у зв’язку з підтвердженням на референдумі Акту проголошення незалежності України.1 Законодавче закріплення європейська мета отримала в схвалених 2 липня 1993 р. Верховною Радою основних напрямах зовнішньої політики України2, в яких зазначалось, що укладання з Європейськими Співтовариствами Угоди про партнерство і співробітництво (УПС) стане першим етапом просування України до асоційованого, а згодом – до повного членства в цій організації. (Одразу варто зауважити, що у цьому випадку й часто у засобах масової інформації термін “асоційоване членство в ЄС” вживається помилково, оскільки стосовно відносин із третіми країнами (не членами організації) такої форми членства установчі договори Європейського Союзу не передбачають, а мова йде про встановлення відносин асоціації, як особливої форми поглибленого співробітництва з Європейським Союзом).

Продовження →

Я прочитав майже всі книжки професора А. Содомори. І кожна з них – особлива, своєрідна залежно від мети і поставлених автором завдань, від обставин і часу творення.

Свого часу я вже наголошував, що професор А. Содомора творить завжди: коли читає, пише, перекладає з іноземних мов, думає, жартує і сміється, коли в дорозі, ходить просто Львовом і спостерігає. Результатом такої праці є його книга “Сльози речей”, назва якої навіяна словами античного Вергілія. Вона дорога і особлива для її автора та сприймається небайдужим читачем як незвична милозвучна гармонія словесних картин письменника та його серця.

Продовження →